In order to view this page you need Flash Player 9+ support!
Емоції аж через край |
Вісті Роменщини |
Четвер, 26 лютого 2009, 11:30 Ромни, Сумська область |
![]() Намагання керівника ПП „Еліпс” Армена Агаханяна по поличках розкласти складові тарифу й причини його зростання залишилися гласом волаючого в пустелі. Коли хтось і прислухався до пояснень, то лише щоб „упіймати” на протиріччях. Тож виступи тих, хто ратував за відміну нових тарифів на водопостачання й водовідведення, розірвання договору оренди (Тетяна Заканавська, Сергій Гаврась, депутати міськради Микола Коцупій, Андрій Жарий, Пилип Кравчук, Надія Гора та інші), лягли в добре підготовлений нелегким сьогоденням ґрунт. „Маленького” роменця вже не цікавило: що правильність нового тарифу підтвердила обласна інспекція по цінах; що в разі повернення до попередніх тарифів підприємство просто стане й місто ризикує залишитися без води; що розірвати договір оренди й створити комунальне підприємство не настільки проста, а, головне, досить тривала в часі справа; що працівники „Еліпса” та його дочірніх структур теж повинні отримувати за свою нелегку працю достойну винагороду (незважаючи на ріст безробіття, на підприємстві є вільні робочі місця, бо бажаючих латати пориви й копирсатися в багнюці не спостерігається); що прийняття рішення на сесії міськради про злиття підприємств в одне знизило б загальну суму за постачання й відведення одного куба води на півтори гривні; що кожен, хто витрачає на оплату комунальних послуг більше 20% доходу, має право на субсидію… Всі аргументи розбивалися об непорушне, мов скеля: тарифи не підвищувати за жодних умов! Поза сумнівом, мали рацію Микола Андрусенко та вищеперераховані народні обранці, коли наголошували на необхідності підвищення контролю за використанням приватним підприємством майна громади. Краще не розраховувати на те, що роменці з власних гаманців покриють негосподарський, нераціональний підхід. Варто також попрацювати над пошуком внутрішніх резервів, скоротити витрати і обов’язково покращити якість води. Врешті-решт, чому лише споживачі повинні затягувати паски й рахувати кожну копійку? На жаль, дуже мало було серед присутніх таких, хто, незважаючи на серйозні протиріччя, все ж намагався не рубати з плеча, а відшукати компроміс. У запалі суперечки їм часом діставалося не менше, ніж опонентам. Вистачило „гарячих” питань і до приватних перевізників, котрі ініціювали підвищення вартості проїзду у міському транспорті (1,5 грн. – повна і 0,75 грн. – пільгова). Якщо причину подорожчання – підвищення вартості газу – загалом визнали вагомою, то стан техніки й „самодіяльність” окремих водіїв щодо графіка й руху по маршруту викликали справедливі нарікання. Звучали пропозиції запросити перевізників з інших регіонів, придбати транспорт у комунальну власність, щоб мати альтернативу. – Питання тарифів завжди було непростим, а особливо у нинішній складний час. Тож не дивно, що звучали різні, інколи діаметрально протилежні думки, – зазначив, підбиваючи підсумки обговорення, міський голова Павло Помаран. – Та все ж, думаю, спільними зусиллями ми збережемо стабільність у громаді й не дамо розхитати човен, здолаємо протиріччя.
Враховуючи, що громадські слухання можуть надавати лише рекомендації органам влади з приводу тих чи інших питань, логічним підсумком зібрання стала резолюція, в якій викладені зауваження й побажання присутніх. Її буде направлено у виконавчий комітет та на сесію міськради, щоб врахувати думку роменців під час прийняття рішень. Павло КЛЮЧНИК. |