Колись заштатне місто Глинськ Полтавської губернії сьогодні відоме як село Роменського району Сумської області.
Немало подій пережив Глинськ за свою тисячолітню історію. Був він укріпленим пунктом Посульської оборонної лінії за часів Володимира Великого. З нього князь Михайло Глинський за литовських часів починав свою спробу відновлення незалежності Русі. Глинська козацька сотня брала активну участь у національно-визвольній війні українців під проводом Богдана Хмельницького. Славний був Глинськ своїми ярмарками, гончарами і хліборобами… І завжди він залишався українським.
І, напевне, не випадково судилося Глинську, тоді невеликому містечку, стати місцем прийняття першої програми здобуття незалежності України за нових часів.
Улітку 1891 року студенти Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло Базькевич та Віталій Боровик підрядилися до Полтавського губернського земства переписувати рухоме майно на території губернії і з цією метою прибули до Глинська. Перебування в щиро українському середовищі, спілкування з глинськими козаками, селянами та інтелігенцією загострило їхні патріотичні почуття, і під час перерви в роботі хлопці вирішили відвідати могилу Тараса Шевченка в Каневі. Там, на могилі Великого Кобзаря, вони вирішили утворити таємний патріотичний гурток, назвавши його Братством Тарасівців. Метою гуртка було досягнення незалежності України.
Повернувшись до Глинська, хлопці наприкінці літа того ж року склали Програму Братства. Вона, зокрема, передбачала: - самостійність і суверенність України як соборної й неподільної держави від Сяну до Кубані, від Карпат до Кавказу, вільної між вільними, рівної між рівними, без пана і хама, в майбутньому без класової боротьби; - федеративний устрій України в складі Лівобережної, Правобережної, Степової України, Кубані й Галичини; - вищі органи державної влади у складі гетьмана як президента, а також сейму; - державну власність на землю та її надра, на велику промисловість і гуртову торгівлю, трудову повинність, загальне державне страхування, загальну безплатну і обов’язкову школу; - свободу віри, відокремлення церкви від держави, національну армію; - боротьбу з імперіалізмом, боротьбу за права людини; - Україну для українців, тобто тих, що визнають себе українцями; - культуру нації на основі своєї науки, своєї краси, свого розуму, своєї правди, своєї волі, свого Бога.
«Не ми будемо, коли Вкраїні волі й долі не здобудемо!» – проголошували Тарасівці наприкінці Програми.
Програма Тарасівців здобула підтримку в патріотичному середовищі. До Братства приєдналися такі відомі діячі як Микола Міхновський, Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський. Осередки Братства виникли Києві, Харкові, Одесі, Полтаві, Лубнах, Катеринославі та деяких інших містах.
Головні положення прийнятої в Глинську програми лягли в основу «Декларації віри молодих українців», надрукованої у львівській газеті «Правда» в квітні 1993 року, яка стала першим маніфестом радикально-патріотичних сил, націлених на здобуття незалежності для України.
Не зважаючи на переслідування з боку царської влади, Братство Тарасівців проіснувало до 1898 року. Під його впливом в 1900 році було засновано Революційну Українську Партію (РУП) – першу політичну партію на українських землях у межах Російської імперії. А подальший політичний розвиток привів 7 листопада 1917 року до утворення Української Народньої Республіки.
Повертаючись до початку цієї статті зазначимо, що весь цей процес було започатковано в Глинську, і наприкінці серпня цього, 2011, року виповниться 120 років з дня прийняття Тарасівцями їхньої глинської програми.
Україна здобула Незалежність в серпні 1991. Рівно через 100 років після подій у Глинську, що вирішили її майбутню долю.
Отож є всі підстави зробити відзначення 120-річчя Братства Тарасівців складовою святкування 20-ї річниці незалежності України – передусім на Сумщині і в Глинську зокрема.
Запрошуємо патріотичну громадськість взяти участь у підготовці такого відзначення.
Володимир Пархоменко
http://100.sumy.ua |