Ромны. Romny. Ромни. інфо

Навіщо ми спимо?

От уже багато років вчені б'ються над питанням: "Навіщо потрібні ці щоденні випадання з реальності, які ми називаємо снами?" Останнім часом з'явилася маса досліджень, що доводять корисність сну.

Так, фахівці Фонду із проблем сну (США) встановили, що співробітники, що періодично засинають на робочім місці, працюють більш продуктивно, ніж їхні колеги, бадьорі протягом усього дня. 15-20 хвилин легкого сну кілька раз у день досить, щоб прийти в норму, вважають вчені. І рекомендують керівникам створювати у своїх фірмах спеціальні "кімнати сну". Денний сон особливо рекомендовано директорам фірм, менеджерам, брокерам - загалом , усім тим, чия робота пов'язана з постійним стресом.

• Врожай на горіхи - врожай хліба на майбутній рік.
• Великі і високі мурашині купи восени - на сувору зиму.
• Бджоли восени щільно віском заліплюють, залишаючи ледь помітний отвір - на холодну зиму; залишають його відкритим - до теплої зими.
• Багато ягід горобини - осінь буде дощова, мало - суха.
• Якщо під час вечірнього доїння вим'я в корови потверділо - наступного дня буде похолодання.
• Бабине літо непогідне - осінь суха.

• У першій половині серпня погода постійна - зима буде довга.
• Якщо бджолина матка припиняє відкладати яйця у серпні (замість вересня) -зима буде рання і холодна.
• Якщо квіти білої водяної лілеї до восьмої ранку не піднімуться над поверхнею - по обіді буде дощ; коли ж зовсім не з'являться - до зливи чи похолодання.
• Якщо насіннєва «парасолька» в моркви поникла - скоро занегодить.
• Перед дощем реп'ях розкриває свої колючки.

• Стовпи, кільця і хрести навколо сонця і місяця віщують швидку зміну погоди.
• А як бувають ото літом круги навколо сонця, то це прикмета ясної сонячної погоди чи великої спеки.
• Якщо зорі малопомітні, то буде буря. Якщо ж світлі, то влітку буде тепло, а взимку мороз.
• Якщо після дощу над землею лежить туман, це віщує погоду. Якщо після малого дощу із землі встає пара - то ще буде дощ.
• В усі свербить - буде дощ.
• Нема уранці роси - то буде дощ.

• Лист на дубі розвернеться - добре ловляться щуки.
• Як цвіркун цвіркоче, а пугач кличе «пугу» - на гожу днину.
• Увечері голосно цвіркочуть коники -на добру погоду.
• Бобри перед дощем працюють цілу ніч, а жаби вилазять на берег.
• Якщо хрущі, літаючи, гудуть - на ясну, тиху і теплу погоду.

• У квітні ранковий туман віщує ясну погоду.
• Високі пір'їсті хмари, що нерухомо висять, ніби розірвані, - така погода утримається.
• Купчасті хмари надвечір не зникають - погіршиться погода, задощить.
• Вранці хмариться, але до обіду проясніє і з'являться купчасті хмари -завтра буде сонячна погода.
• Черемха зацвітає перед останніми заморозками.
• Якщо спливе на поверхню листя нім-феї - кінець нічним приморозкам.
• Якщо дуб раніше од ясена розпуститься - на сухе літо.
• Появиться сокорух у клена та інших дерев - настане тепла погода.

Вступ

"Ни одно орудие, сделанное против тебя, Не будет успешно;
И всякий язык, который будет состязаться с тобой на суде,
Ты обвинишь. Это есть наследие их от Меня, говорит Господь".
Исаия: 54:17

До числа інститутів, породжених релігійними уявленнями й аграрним укладом побуту, належали календарні свята і обряди, що у минулому регламентували всі сфери життя українського селянства - виробничу, громадську, сімейну. У річному коловороті хлібороб спостерігав певну закономірність, усвідомлення якої вело його до виділення періодів річного циклу, що повторювались. Виробничі календарні цикли утворювались із послідовних дат праці у полі й вдома і супроводжувались релігійними святами і обрядами, магічними діями, забобонними прикметами, повір'ями, звичаями, багато з яких походили від первісної віри в залежність людини від надприродних сил. Календарні звичаї і обряди українців, як і росіян і білорусів, формально узгоджувались з річним літургічним циклом православної церкви, головними віхами якого були так звані дванадесяті свята і пости. Проте дійсною основою «побутових святців» був трудовий сільськогосподарський календар, який визначав життя землероба. Помітне розходження мала клерикальна і народна трактовка тих самих святкових дат.