Ромны. Romny. Ромни. інфо

Навіщо ми спимо?

От уже багато років вчені б'ються над питанням: "Навіщо потрібні ці щоденні випадання з реальності, які ми називаємо снами?" Останнім часом з'явилася маса досліджень, що доводять корисність сну.

Так, фахівці Фонду із проблем сну (США) встановили, що співробітники, що періодично засинають на робочім місці, працюють більш продуктивно, ніж їхні колеги, бадьорі протягом усього дня. 15-20 хвилин легкого сну кілька раз у день досить, щоб прийти в норму, вважають вчені. І рекомендують керівникам створювати у своїх фірмах спеціальні "кімнати сну". Денний сон особливо рекомендовано директорам фірм, менеджерам, брокерам - загалом , усім тим, чия робота пов'язана з постійним стресом.

А от Александрос Вгонтцас із Держуніверситету Пенсільванії переконаний, що саме сон продовжує життя жінкам, які в середньому живуть на 6-7 років довше чоловіків. На думку вченого, це обумовлене тим, що представниці слабкої статі в досконалості опанували мистецтвом глибокого сну. Якщо в чоловіків його тривалість становить усього 40 хвилин за ніч, то в жінок - цілих 70 хвилин. "Я думаю, що це пристосувальний механізм, що виник у прекрасної половини людства в процесі еволюції, - вважає вчений. - Жінці необхідно просипатися серед ночі, щоб годувати дитину. Втрата сил компенсується гарним, глибоким сном".

Скільки ми спимо?

Усі ссавці сплять, але сплять по-різному. Представники сімейства котячих насолоджуються сном 18-20 годин на добу. Тривалість сну у приматів - 6-10 годин. А скільки часу повинна спати людина? Єдиної думки на цей рахунок у вчених немає.

"Хронічне недосипання дуже шкідливе, оскільки досить сильно відбивається на гормональному обміні", - вважає професор медицини Університету Чикаго Єва Ван Каутер. У ході проведеного експерименту їй вдалося з'ясувати, що в добровольців, які спали всього 4 години, рівень лептина (гормону, що пригнічує почуття голоду) скоротився на 18%, а рівень грелина (гормону, що стимулює апетит) піднявся на 28%. Протягом наступного дня добровольці віддавали перевагу солодкій і крохмалистій їжі (печиво, пироги) овочам, фруктам і молочним продуктам. На думку дослідниці, таким немудрим способом стурбований нестачею сну мозок створював стратегічний запас необхідних для його харчування вуглеводів. Це, зокрема, пояснює чомум люди, що хронічно недосипають, важать більше, ніж їх нормально сплячі побратими.

А от професор Акіко Тамакосі з японського Університету Нагоя стверджує, що пересипання настільки ж шкідливе, як і недосипання. Відслідковуючи протягом 20 років самопочуття 110 тисяч людей в 45 районах країни, він з'ясував, що найнижчий рівень смертності був зафіксований серед тих, хто спав 6,5-7,5 години на день. У тих, хто спав менш 4,4 години, життя в середньому скорочувалася в 1,6 рази. Однак шкідливіше всього виявилося спати 8-9,5 години на добу. Ці нещасні вмирали в 1,7-1,9 рази частіше, чим ті, хто спав заповітні 7 годин.

Звідки приходять віщі сни?

На сьогоднішній день уважається встановленим фактом, що протягом однієї ночі люди бачать кілька сновидінь, тобто існує "швидкий сон" (активний) і "повільний сон" (пасивний). Перший характеризується активною мозковою діяльністю, нерегулярним серцебиттям і швидкими рухами ока за щільно закритими віями. Саме в цей час ми бачимо сновидіння, але що за ними стоїть?

Згідно з найбільш популярною версією, сновидіння в перекрученій і вигадливій формі відбивають те, що ми бачили перед сном. І дійсно, дослідження, проведене в університеті Уельсу (Великобританія), показало, що книжкові переваги людини безпосередньо впливають на його сновидіння. Так, аматори белетристики бачать найбільш дивні сни й довше всіх зберігають їх у пам'яті. Шанувальники фантастики або "дивляться" кошмари, або сплять при не повністю виключеній свідомості, тобто усвідомлюють, що сплять. А от сни читачів любовних романів до межі наповнені емоціями. Однак найдужчий вплив книги виявляють на дітей. При цьому чим менше вік дитини, тим більше враження робить на нього читання. Як наслідок, дітей, що читають страшні казки, нічні кошмари переслідую в три рази частіше, чим тих, хто "страшилок" не читає.

Що ми робимо, коли спимо?

Навіть дитина знає, що ночами люди сплять і бачать сни. Однак останні відкриття вчених змушують засумніватися в цім розхожім твердженні.

Перше сенсаційне відкриття зробила Маріє Шеур з Університету Турку (Фінляндія). Вивчаючи тільки що народжених дітей, вона з'ясувала, що в сні вони набагато більш кмітливі, чим наяву. Дослідниця звернула увагу на те, що діяльність мозкових центрів, відповідальних за розпізнавання усної мови, триває протягом багатьох годин після проголошення голосних у колиски немовляти, що спить міцним сном. "Звучить неймовірно, але, схоже, діти дійсно навчаються в сні", - коментує дослідниця.

А от доктор Пітер Бьюкенен з Королівського госпіталю Альфреда в Сіднеї (Австралія) відкрив невідому науці хворобу, зв'язану зі сном. Одна з його пацієнток, дама бальзаківського віку, періодично вставала з ліжкаі й, не прокидаючись, займалася любов'ю з абсолютно незнайомими людьми. На думку вченого, "секс у сні" разюче відрізняється від банального лунатизму. Придатний для цього стан виникає під час швидкого сну, тобто коли ми бачимо сни.

Звичайно в цьому стані наші тіла нерухливі, але якщо з якоїсь причини (сильний стрес, зловживання алкоголем) м'яза залишаються напруженими, ніщо не заважає людині встати з ліжка й здійснити наяву те, що він бачить у сні. "Секс у сні" зустрічається набагато частіше, чим прийнято думати, просто, якщо вам сниться, як ви займаєтеся сексом зі своєю дружиною, і ви в цей момент дійсно займаєтеся сексом зі своєю дружиною, ніщо не перерве ваш сон, і ви про цей ніколи не довідаєтеся", - уважає Нил Стэнли з Університету Сарі (Британія).