Ромны. Romny. Ромни. інфо

In order to view this page you need Flash Player 9+ support!

Get Adobe Flash player

Ромни.інфо Це цікаво Лютий. Народні прикмети
Лютий. Народні прикмети
Це цікаво.
Понеділок, 02 лютого 2009, 16:45      Ромни, Сумська область

У багатьох народів, зокрема і в нас до прийняття християнства, останній місяць зими завершував річний цикл. Оскільки лютий вважався завершальним місяцем року, то і його назва означала „очищення”. Нею й досі користується більшисть європейців.

Це пора надмірних контрастів – вітрів і кривих шляхів, морозів, снігів, відлиг та переметів.

З останнім місяцем зими у хліборобів завершувавсь і традиційний зимовий відпочинок. Селяни починали готуватися до нового хліборобського сезону – вивозили на поля гній, переверяли на схожість зерно, лаштували сільскогосподарський реманент. Тому з лютим пов”язані природні передбачення погоди – які будуть весна й літо, чи защедрить врожаєм рік грядущий?

Звернення до народних прикмет у лютому – явище закономірне, адже не за горами вже весна. На цей місяць припадали декілька свят, за якими завбачували природу. Наприклад, на Юхимів день (10), селяни стежили з самого ранку за погодою. Якщо в цей день вітряно, то неодмінно все літо буде дощовим. І все ж найбільше вірили в прогнози на Стрітення – найпошанованіше свято в лютому. Його давніша назва – Зимобор чи Громовиця. За повір”ям, саме 15 лютого зима начебто зустрічається із весною. Люди вірили в те, що яка погода в цей день, такою буде й весна: якщо тепла, то і березень мав бути раннім, а коли мороз – зима ще довго протримається.

Крім того, селяни стежили за розмірами бурульок – якщо вони довгі – треба сподіватися на рясні заметілі, якщо короткі – снігу випаде небагато. Зі Стритенням пов”язували свої надії пасічники. Від того, як капатиме зі стріх водичка, так, вважали вони, прибуватиме до вуликів і мед, себто на щедру чи скупу взятку. Мед використовували для обрядів, харчування, лікування. Пасічництво було джерелом отримання воску, без якого не могла обійтися ні одна церква чи монастир, сільска хата.

На останній місяць припадає і свято Власа. Для селян це був великий празник. Праслов”янське ім”я Волос носив бог – покровитель свійських тварин. Свійська тварина була не тільки бажаною в господарстві, але й священною. Корів називали „другою матер”ю”. Це ж стосується й волів, коней... За традицією, на Власа вже починали наймати пастухів, укладати угоди й контракти.

Традиційно високосні роки вважалися нещасливими і іх прихід спонукав селян остерігатися природних каатаклізмів – повеней, землетрусів, хвороб та інш. 29 лютого – Касянів день. Той, хто народився в цей день, лише раз на чотири роки може збирати гостей.
Саме на високосні роки припадають періоди „великого мору на людей та худобу”, але в цьому не варто вбачати випадковий збіг обставин. На сьогодні вже досліджено, що найбільша дія сонячної активності, котра негативно впливає на стан живих організмів, припадає на високосні роки.

В останній місяць зими скорочуються й вечорниці. Все рідше збиралися хлопці та дівчата на свої традиційні гулі. Та це й природно: коротшали ночі, в господарстві з”являлися додаткові клопоти.... Люди жили світлим пробудженням природи – весни, яка вже не за горами.

Народна мудрість

В лютім сонце йде на літо, а зима на мороз.
Лютий – місяць вітрів і кривих шляхів.
Лютневий сніг весною пахне.
Якщо птахи сідають на верхівки дерев – перед потеплінням.
Коли галки здіймають несамовитий галас, то буде відлига.
Горобці дружно цвірінькають – на відлигу.
Голуби воркують – тепло віщують.
Ясний місяць – до холоднечі, а круторогий – на мороз.
Білі хмари – на мороз, ясні сутінки – на відлигу й вітер.
Сніг йде, мов крупа, - чекай на тиждень морозу.
Якщо сніг гне гілля, врожай буде рясний.
Глибокий сніг узимку – на дощове літо.

Література:

„Місяці зими” Алевтина Волкова. Перлинка. К.:Лелека, 2002.
Від роду до роду. Л.М.Кудріна.Х.:Торсінг, 2002.
Український рік. В.Скуратівський.К.:Веселка, 1996

Вежа

 
Вісті Роменщини
Тандем прес

Випадкове фото

Сейм
Сейм