In order to view this page you need Flash Player 9+ support!
Степан Шкурат |
Статті про місто |
Вівторок, 23 вересня 2008, 12:40 Ромни, Сумська область |
Степан Шкурат (1885 - 1973) ![]()
Народився 15 (27) грудня 1885 р. в м. Кобеляки Полтавської губернії. Був батраком, пічником, досконало володів спеціальністю каменяря. Ні акторської, ні музичної освіти не мав. З 1905 р. жив в м. Ромни Сумської області. З того ж року - артист самодіяльності, з 1910 р. - актор Роменського народного музично-драматичного театру. У 1918 р. участовал в будівництві пам'ятника Тарасу Шевченку і пам'ятника "Жертвам революції" в Ромнах. У 1928 р. прямо з депо, де він працював, був відкликаний режисером Іваном Кавалерідзе до Одеси для зйомок на Одеській кінофабриці. У 1929 р. вийшов перший фільм за участю Шкурата - "Злива", в якій він виконав роль Івана. У тому ж 1929 р. Степан Шкурат познайомився з режисером Олександром Довженко, що запросив його на роль Опанаса Трубенко в кінофільм "Земля". Актор так входив в образ, що плакав на зйомках похоронів сина Опанаса Василя як на справжніх похоронах і не слухав напученням, що це тільки акторська гра... Довженко вважав Шкурата уособленням образу українського селянина і знімав Степана Шкурата в своїх подальших фільмах - "Іван" (1932), "Аероград" (1935), "Щорс" (1939). Однією з помітних робіт актора стала роль денщика Потапова в знаменитому фільмі братів Васильевих "Чапаєв" (1934). У 1935 р. Шкурату було привласнене звання "Народний артист РРФСР". У тому ж році Іван Кавалерідзе запросив Шкурата на зйомки фільму "Наталка-полтавка" (по опері Н.Лысенко) на "молоду" для нього роль Міколи. Степан Йосипович довго сумнівався. Потім, порадившись з Кавалерідзе, погодився. Фільм вийшов на екрани в 1936 р. і 21 день не сходило з екранів в Америці, що було своєрідним рекордом. Проти його участі у фільмі-опері того ж Кавалерідзе "Запорожець за Дунаєм" (по однойменній опері С.Гулак-Артемовского) були деякі заперечення - хотіли узяти оперного співака, - але Шкурат пройшов спеціальний оперний курс навчання, витримав іспит і у результаті отримав роль. Таку могутню дію надавав його драматичний талант і голос.
Після війни Степан Шкурат знімався мало. В основному, в епізодах. Останньою помітною його роботою стала роль Явтуха в екранізації гогольовського "Вія". До кінця своїх днів Шкурат співав в роменськом хорі і, незважаючи на старечу неміч, їздив на гастролі до Сум і Києва. Обожнював він співати і в крузі близьких - збиралася в будинку вся сім'я, сідали за стіл і Степан Йосипович заспівував свою улюблену пісню - "Ой, летiв орел!" Дружина Глікерія народила йому 13 дітей. Після її смерті Степан Йосипович затужив - ходив на берег річки, довго дивився на воду... Там і застудився, захворів запаленням легенів і помер 26 лютого 1973 р., переживши дружину всього на півроку... Фільмографія: |