Ромны. Romny. Ромни. інфо

In order to view this page you need Flash Player 9+ support!

Get Adobe Flash player

Ромни.інфо Статті про місто Ромен чи Ромни? (з історії виникнення топоніма)
Ромен чи Ромни? (з історії виникнення топоніма)
Статті про місто
Субота, 16 серпня 2008, 09:43      Ромни, Сумська область
Ромен! Ромен!.. Крізь
сивий дим твій
Я бачу щит і меч твій
над Сулою
П. Ключина

    За однією з гіпотез назва міста походить від назви річки Ромен, яку за повноводність величали Великий Ромен.

    За іншою версією топонім Ромен виник як похідний від назв Рим, Римово, Румно. Наприклад, у «Слові о полку Ігоревім» знаходимо: „Се у Риме кричат под саблями половецькими”.

    Краєзнавці Ромен зазначають, що і в довоєнний час археологи пов'язували літописні згадки про Рим, Риме, Римне з існуванням на той час іншого населеного пункту. Подібні топонімічні назви, зазначають дослідники, зустрічалися на цій території, в тому числі й у Посуллі. Але останні археологічні розвідки та обстеження цих об'єктів не підтвердили гіпотези щодо існування іншого міста з подібною назвою.

    Існують й інші припущення, які більше тяжіють до народної етимології, ніж наукових вислідів.

    До джерел, в яких не тільки згадується назва міста, а й подаються спроби її розшифрування, відносимо насамперед дослідження І. О. Курилова.
Дослідник зазначає, що ще до нього знавці та пошановувачі історії рідного краю (Арандаренко, Терещенко} цікавилися походженням назви. Автор подає й припущення, висунуті ними. Наприклад, останній з них доводив, що колись місто називали «Римонь, Римовымъ», а потім перейменували в «Римны-Ромны». І. О. Курилов досить переконливо, спираючись на історичні факти, спростовує подібні твердження. Пропонуючи власну гіпотезу щодо тлумачення назви міста, він стверджує, що назву свою Ромен (саме на такій формі топоніма зосереджує увагу автор) одержав «оть рЪки, на устье которой онъ построень, а рЪка названа так вероятно еще раньше св. Владимира, от растЪнія, водящагося и теперь въ изобилии на правом берегЪ ея, подобного большой ромашке, которое до сЪго дня вь простонародье называется «Романъ» или «Роменъ».

    А. Шафонський в «Описаний Малоросии» подає подібні міркування: «... Река Ромен, по которой город своє название имеет...». П.М. Бодянський в «Памятной книжке Полтавской губернии» згадує назву міста як Ромен. В. П. Семенов слушно зауважує: «Ромны (или правильнее Ромен)...». Крім цього, існує багато документів, в яких зафіксована саме назва Ромен.

    Історичні розвідки дають підстави стверджувати, що в більш пізніх літописах та документах скрізь уживається найменування Ромен, яке проіснувало до середини минулого століття. Починаю чи з другої половини XIX ст. і до 30-х років XX ст. вживається дві назви — Ромен і Ромни.
Місцеві краєзнавці, наприклад Г. Діброва, схильні вважати, що назва Ромни — неправильна, витворення її як з погляду історичного, так і мовознавчого науково не виправдане.

    До того ж слід наголосити, і нині назва Ромен також функціонує, щоправда не в самому місті, а в околишніх селах, зокрема спостерігається переважання в усному народному мовленні й найбільше у старожилів таких конструкцій, як «повернувся з Ромна», «поїду до Ромна» тощо. Це мовне явище зафіксоване як досить поширене у більшості сіл Недригайлівського та Липоводолинського районів.
Цікаво, що в художніх творах, зокрема в Т. Г. Шевченка, який у свій час відвідав Ромен, зустрічаємо вживання топоніма саме в давній його формі:

Та що ви думаєте, польський
Або хазяїн той московський?
Не та ловись! Журнал Ре ву!
Чи те... Ла мод, — купив для Паші
Вторік у Ромні («Москалева криниця»).
І книжечок з кунштиками
В Ромні накупила («Княжна»).

 

    Отже, давня назва міста, що дійшла до нас як офіційна, — Ромен. У цьому випадку слушним буде зауваження С. Б. Веселовського, який досить доречно зазначав з цього приводу: «Можна сказати у вигляді загального правила, що чим старіший топонімічний термін, тим більше вірогідності, що він дійшов до нас у зміненому, або в перекрученому вигляді».


    Чому ж Ромен згодом стали іменувати як Ромни? Це питання до нинішнього часу також залишається нез'ясованим, хоча дослідники пояснюють, що «така трансформація назви походить від польського звучання назви «Румно». Польська назва «Румно» зустрічається в древніх польських джерелах; вона була характерна для поляків у період їх панування в місті. У результаті подальшого перекручення назви російськомовним людом виникла і утвердилась історично неправильна назва Ромни. Ця назва зачепилась за містом і в офіційних документах царського уряду, починаючи з середини минулого століття. Виникла вона, як припускають, за аналогією до інших назв, уживаних у формі множини (Дубни, Ливни тощо). На нашу думку, найпереконливішим є той факт, що топонім Ромен походить від однойменного гідроніма. Таке припущення переконливо підтверджується С. Б. Веселовським, який, спостерігаючи за процесом творення назв населених пунктів, установив таку закономірність, яка досить важлива для нас: «Топографічні терміни, наприклад назви річок, набагато старіші, ніж назви поселень», а також О.Орловим, який зазначав, що слов'яни, «говорячи про місцевість, на якій проживають, говорять про річку, називають її ім'я. А коли приходиш до неї, там виявляється й поселення... і завжди з тією ж назвою, що й річка... У питанні про навколишнє середовище головне річка: вона своїм переважним значенням заступає все, у ній вся справа. Біля неї може бути поселення, більше чи менше, його може зовсім не бути — але це справа другорядна, головне річка. Якщо поселенця є, то воно не має своєї назви, а завжди носить ім'я річки».


    Науковий інтерес викликають також міркування, пов'язані з обґрунтуванням назви самої річки. О. С. Стрижак, наприклад, виводить назву від romys — «тихий», «річка з тихою течією». Виведення гідроніма Ромен від назви квітки, на наш погляд, більше тяжіє до народної етимології, аніж наукового обґрунтування. Хоча словники В. Даля, М. Фасмера, Б. Грінченка засвідчують існування лексеми роман (ромен) як назви квітки, проте це аж ніяк не дає підстав безапеляційно брати до уваги подібні висновки.


    Окрім інших, поглядів щодо утворення найменування Ромен, варто зазначити, скажімо, й такі, як виведення топоніма Ромен від імені Роман, ужитого в множині; або ж міркування археолога Д. Самоквасова про те, що ойконім Ромен безпосередньо пов'язаний з назвою міста Рим, яку в часи сивої давнини принесли на нашу землю італійські купці.


    На противагу загальноприйнятим гіпотезам можна висунути ще одну, пов'язану з існуванням слова раменьє, яке не відоме ні сучасній українській, ні російській мові. Г. П. Смолицька зазначає, що в минулому воно було досить широко розповсюджене у тій місцевості, де ріс ліс. Дослідниця наводить такі приклади: місто Раменська в Московській області, поселення Раменка — у Володимирській, Рамешки — у Вологодській, Романьє — в Івановській області та. ін. У минулому слово раменьє мало багато значень, і всі вони були пов'язані з лісом та поселенням поблизу цього лісу. В. Далем зафіксовані такі значення слів рамень і раменьє: «ліс, розташований поблизу поля»; «змішаний чорноліс»; «густий дрімучий ліс, де є розорана місцевість»; «лісова непрохідна глушина, де на галявині є. розчищене місце і поселення»; «розчищена площа на сухому високому Місці в лісі». Лексемі раменка властиве .значення «острів, клин, лісу смуга однорідного лісу». Цілком припустимо, що топонім Ромен може мати щось спільне зі значенням апелятива раменьє.


    Як бачимо, встановлення першовитоків топоніма Ромен-Ромни — досить складне і проблематичне завдання, яке аж ніяк не може бути вирішене однозначно. І, можливо, ключ до пізнання істини слід шукати не в протиставленні народної етимології науковій, а на їх перетині.

 
Вісті Роменщини
Тандем прес

Випадкове фото

Міст
Міст