In order to view this page you need Flash Player 9+ support!
Роменське підпілля Великої Вітчизняної Війни |
Вісті Роменщини |
Четвер, 24 вересня 2009, 08:33 Ромни, Сумська область |
Вже далека для нинішнього покоління Велика Вітчизняна війна залишила багато невідомих сторінок. Та з плином часу у 1990-ті роки розпочався процес розсекречення різноманітних архівних фондів, що зберігалися в Росії та Україні. Ці документи цінні для дослідників тим, що дозволяють по-новому висвітлити бойові дії на радянсько-німецькому фронті, зокрема й партизанський рух.
Відомо, що майже в усіх районах і областях України у перші тижні війни створювалися партизанські загони для боротьби в тилу фашистських військ. З початком бойових дій на території сучасного Роменського району до списку партизанських загонів України внесені дані про:
- загін під командуванням Василя Наумовича Турканова чисельністю 15 осіб, сформований Ворошиловградським УНКВС. Були підготовлені паролі для зв'язку з ним. Зв'язковий: "Привіт від серговецьких хлопців", відповідь: "Шахтарське спасибі". Загін проіснував до 27 жовтня 1941 року. Командир і чотири партизани перетнули лінію фронту. Подальша їх доля невідома;
- загін Павла Даниловича Хруща чисельністю 177 осіб, сформований Сумським УНКВС. Паролі: 1. зв'язковий: "Я роменський", відповідь: "Я теж звідти". 2. зв'язковий: "Я із Сум", відповідь: "У Сумах я був". Пароль для зв'язку з органами НКВС: "Хочу бачити Луку Калиновича";
- загін Семена Абрамовича Клейнера (50 осіб), сформований Сумським УНКВС. Паролі: 1. зв'язковий: "Я із Штепівки", відповідь: "Там я проїжджав". 2. "Я проїздом із Смілого" - "Сміле я знаю". Для зв'язку з органами НКВС: "Я від Семена Абрамовича" - "Хочу бачити Василя Івановича";
- згадуються загони Г.Н. Головіна (20 осіб); Перепльотнікова (39 осіб); Руртукова (65 осіб); Г.І. Пукринського (18 осіб).
Про долю цих загонів жодних даних більше не вдалося знайти. Ймовірно, їх знищили або розсіяли окупаційні війська. За таких складних обставин восени 1941 року розпочинається діяльність підпільників і партизанів Глинського району.
З перших днів окупації (10 вересня 1941 р.) партійний актив створює підпілля в Голінці, організатор І.А. Кузьменко. Його члени знищили двох мотоциклістів, діставши два автомати і пістолети. Однак організацію викрили через зраду. Більшість розстріляли, лише окремим вдалося приєднатися до інших груп. Пізніше Кузьменко створює підпільну організацію в Глинську. На початку 1942 р. її значну частину теж заарештували. Керівник переховувався на хуторі Острів, де 9 серпня 1942 р. помер від хвороби. Похований поряд у лузі.
Після цього підпілля працювало окремими групами: Глинська МТС - керівник С.В. Савченко, Глинськ - М.О. Тимченко, Перекопівка - Н.Я. Штурко, Анастасівка - М.О. Миколенко. Вони розповсюджували листівки, скинуті з радянських літаків, усно переказували їх зміст, застерігали від каторжних робіт у Німеччині, зривали фашистські накази, заклики, оголошення, писали антифашистські лозунги біля магазину, на базарній площі, адміністративному будинку тощо.
Зокрема, Юрченко допомагав переховуватися активістам, отруїв коней райбургомістра, зірвав вечірку управи (знищив харчі для поліції), таємно продав кращих коней поліцаїв, а гроші витратив на харчування підпільників. Коваль Іващенко не виконував нарядів із ремонту тракторів. У жовтні 1942 р. Славіцький організував втечу 27 військовополонених з перекопівського табору, для них придбали карти й компаси. Бойовий-Кузько організував саботаж, щоб затримати вивіз хліба з Локні до Німеччини.
Підпільники Хоминець вирішили організувати друкарню для видання листівок. У січні 1942 її устаткували. Кузько дістав шрифт у складача Роменської друкарні С. Павленка. Проте друкувати почали лише влітку 1942 р. через відсутність друкарського верстату. Його виготовили власноруч, валик зробили із зенітного патрона. 28 серпня 1942 р. вийшов перший номер підпільної листівки "Бий окупантів".
Пізніше групи об'єдналися. У лютому 1943 року вони роззброїли перекопівську залізничну поліцію (2 гвинтівки). Фельдшер глинської лікарні Галина Тиркун доглядала поранених червоноармійців, харчі для яких збирали серед населення. Під керівництвом Штурка було затримано рух поїздів на ділянці Перекопівка-Андріяшівка - паровоз зійшов з рейок. На квартирі Савченка відбувалися зібрання, де зачитувалися звернення радянської влади. Підпільники тримали зв'язок з роменськими побратимами, звідки отримували зведення інформбюро. Незабаром Галіч, Бабаріка, Юрченко дістали радіоприймач, який встановили у Перекопівці на квартирі у Сухенка. Його кілька разів замінювали. Акумулятори заряджалися на МТС.
Під час мобілізації до допоміжних загонів німецької армії частину підпільників відправили в прилуцький табір. Деякі втекли на дев’ятий день і переховувалися в лісах Прилуччини, вбили поліцая, який за ними полював. Один з них Кузько повернувся в Глинський район і продовжив видавати газету "Партизанські вісті".
У червні 1943 р. Троцина й Артюшевський спалили міст на станції Андріяшівка. В Анастасівці зірвано молотьбу - зіпсовано молотарки. У серпні там же організували колективний протест проти видачі 200 грамів хліба за трудодень. Три дні не виходили на роботи мешканці Перекопівки, Анастасівки, Новопетрівки. Крім того, селяни ховали худобу в лісах, щоб не угнали її в Німеччину.
Протягом існування підпілля готувався озброєний виступ проти окупантів. 26 серпня глинські підпільники об'єдналися в партизанський загін, до них 28 серпня приєдналися підпільники МТС та с. Перекопівки. 29 серпня 1943 р. о 22.00 год. біля річки на х. Омугів відбулися збори партизанів. Командиром загону обрали С.В. Савченка. Група взяла під охорону худобу і людей, які переховувалися від відправки в Німеччину. Виставили пости. 4 вересня поліцейські намагалися забрати коней з хутора. Партизани відбили напад. Наступного дня все повторилося. 7 вересня вони знову відбили поліцаїв від Острова. 11 вересня партизани перешкодили поліцаям підірвати міст через Сулу в Чеберяках, обстрілявши їх. Того ж дня розвідниці Оля Слюсаревська і Наташа Галай затримали двох німців і привели в штаб партизанського загону.
12 вересня о 16.00 год. партизанський загін одержав наказ командира наступати на Глинськ. Вже о 16.30 год. він заволодів Глинськом, захопивши близько 40 підвід поліцейського обозу. Партизани приєдналися до 127-го гвардійського полку 42-ї червонопрапорної дивізії. Вже у складі дивізії вони обороняли Острів. 16 вересня о 24.00 год. Глинськ повторно зайняли наші війська і очистили його від німців.
Савченко з групою партизанів одержав наказ командування полку охороняти просування тилів і військових частин, слідкувати за порядком. Потім з партизан організували винищувальний батальйон при Глинському РВ НКВС.
Архіви досліджував Микола ГЕЄЦЬ. |