Ромны. Romny. Ромни. інфо

In order to view this page you need Flash Player 9+ support!

Get Adobe Flash player

Криза в серцях
Вісті Роменщини
Понеділок, 14 вересня 2009, 07:53      Ромни, Сумська область

"Не такий страшний чорт…" - стверджує народне прислів'я. І воно то так: ми часто описуємо зовсім звичні речі, викорис­товуючи незвичні слова. Легко купуємося на невтішні прогнози, піддаємося провокації, віримо неперевіреним чуткам.

 

Кілька років нас мучили очікуванням великої фінансової кризи. І от у минулому році вона таки постукала у наші двері, а у цьому вже цілком матеріально стала на порозі і простягнула руку.

 

Одразу всі засперечалися, у кого більше збитків, проблем, негараздів трапилося за останні дні. Тема дня (тижня, року) на вулиці: як хто потерпає і які біди переживає нині.

 

Але хочеться задуматися: де вона, ота наша криза?

 

Взагалі-то якщо проаналізувати розвиток економіки України, то тут криза почалася ще в період, що передував розпаду Радянського Союзу, коли на кілька порядків знизився курс грошової одиниці, почалися проблеми у виробничих галузях, довелося зменшити витрати спочатку на космічні дослідження, а потім і на усі інші. Але навіть до цього приріст населення був незначним, в основному "книжним", дописаним. Ми звикли довіряти тогочасним джерелам, але чи була хоч частинка правди в одно­йменній газеті і подібних їй? Хто його зна…

 

Далі - колесо покотилося. З розпадом Союзу з'явилися перші ознаки запущеності, а далі й розрухи: зупинені заводи із замороженою інфраструктурою (всі супутні ланки економіки), покинуті напризволяще цілі господарства. Далася взнаки відсутність керівного складу з найвищих інстанцій (для деяких міністрів було незвично самим ставити резолюцію над власноруч вирішеним питанням), проблеми з розширеною територією споживання продукції (замкнуті у кола електромережі, всесоюзне поширення товарів з фабрик і т.д.). Кожні нові вибори потребували круглої суми грошей, власноруч, не маючи іноземних інвестицій, управляти мегапроектами було практично нереально, і тому пішла з молотка "Криворіжсталь" і їй подібні. А ви говорите - неочікувана криза…

 

Кажуть, нас катастрофічно меншає, і виною тут низький рівень життя населення. Наведу факт. У 1872 році в Росій­ській імперії жив селянин Федір Васильєв, котрий відзначився тим, що у нього народилася вісімнадцята дитина від другого шлюбу. Від першого у нього було 69 дітей. Нумо, чоловіки, хто більше? Не думаю, що тоді йому чимось би дуже допомогли, крім дружніх проявів на кшталт толокою збудованої хати. Нині ж, маючи достатню підтримку держави, мало хто наважується народити бодай одну дитину, а про двох чи трьох уже і не говорять.

Я думаю, що для нас криза полягає зовсім не у проблемах з коштами. Це - глобальна проб­лема спілкування між людь­ми, проблема взаєморозуміння.

 

Вчені довели, що коли людина відчуває себе щасливою,  то вона 23-25% свого доброго самопочуття передає тим, хто поряд з нею. В свою чергу від сусідньої людини почуття щастя передається іншій, не пов'язаній з першою, у кількості 15-17%. І так від людини до людини. Отже, ми, почуваючись добре, несемо гарний настрій величезній масі людей, навіть незнайомій нам особисто. На жаль, з поганим настроєм усе відбувається так само.

 

Тож чи не варто поберегти себе й інших від поганих емоцій, захопитися чимось, про що почали забувати: спортом (не по телевізору, а за власною участю), гарною книгою (не популярним детективом, а чимось справді достойним). Треба перестати зациклюватися на негараздах, довести, що можемо подолати будь-які проблеми.

 

А посмішка, яка розквітне на наших обличчях, стане першим провісником перемоги у боротьбі з проблемами.

 

Олександр ЛИТВИНЕНКО,

cтудент.

 
Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

14
14