Ромны. Romny. Ромни. інфо

Григорій Зубченко став помічати, що нібито щоночі з грядки зникає дозріваюча городина: помідори, перець. А вони в нього - хоч на виставку вези. Пішов зі скаргою до голови місцевого товариства садівників-городників Анатолія Сіренка. Той порадив потерпілому самому зловити крадія, почергувати в нічну пору.

З настанням сутінок Григорій Тимофійович, відправивши дружину до міста, зайняв спостережний пункт біля віконця. Не довго чекав. На його ділянці "пришвартувався" якийсь чолов'яга. Порозставляв у різних місцях здоровенні сумки й заходився потрошити помідори. Господар тихцем ви­йшов із засідки, вхопив добрячого костура, що попався під руку, і зі злістю кілька разів огрів зайду по спині. Від ударів та переляку злодій упав. Дачник, маючи добру вагу, зібрався на крадія і "пришпилив" його до землі, чекаючи підмогу. Нарешті нагодилися й сусіди. Крадій городини просив, щоб його відпустили, давав слово, що заплатить за завдані збитки. А "збирав урожай" він, виявляється, у багатьох.

- Я вам і велосипед віддам, - клянчив дармоїд.

"Конвой" з потерпілих сусі­дів доставив злодюгу до кінцевої зупинки, що на Полтав­ській, і здав працівникам мі­ліції, які оперативно прибули на виклик.

Та що здивувало дачників? Коли розпочали колективно встановлювати особу злодія, присутні сплеснули в долоні… крадієм виявився сторож цього ж товариства городників, який мав сам ганяти любителів поживитися за чужий рахунок.

- А ми ще й гроші платимо за охорону, - бідкалася одна з жіночок.

Виявляється, й таке буває.

Олександр СТАРШИНА.