Ромны. Romny. Ромни. інфо

In order to view this page you need Flash Player 9+ support!

Get Adobe Flash player

Ромни.інфо Вісті Роменщини Ромни 300 років тому. Погребівська історія
Ромни 300 років тому. Погребівська історія
Вісті Роменщини
П'ятниця, 05 червня 2009, 09:07      Ромни, Сумська область

У жовтні 1708 року, оголосивши про розрив з Москвою і перехід на бік Карла ХІІ, І.С. Мазепа разом з прибічниками та шведською армією рушив до Ромна.

 

Роменці на чолі з сотником Григорієм Порозьким, священиком Феодором Яновським та іншими знатними жителями приязно зустріли союзників, надали приміщення для квартир, віддали склади пороху, продовольства тощо. За наказом Івана Мазепи сюди привезли сім'ї українських старшин. До міста на допомогу разом з козаками поспішав кошовий ота­ман війська Запорозького Кость Гордієнко. У Ромні переклали українською мовою звернення Карла ХІІ до населення, з числа місцевих мешканців ро­зіслали гінців у полки і за кордон.

 

 

Петро І, розуміючи, що взяти штурмом населений пункт не вдасться, вирішив спрямувати російські війська до Гадяча, населення якого підтримувало Мазепу, з тим, щоб відволікти з Ромен частину україно-шведських військ. 16 грудня 1708 року І. Мазепа та Карл ХІІ так і зробили й розбили в бою росіян неподалік с. Веприк.

 

 

18 грудня в другій половині дня, скориставшись тим, що основна частина українсько-шведських військ обороняла Гадяч, кавалерія генерала Аларта та піхотні батальйони генерала Генскіна захопили Ромен. Автор "Історії Русів" зазначає:

"Будучи роз'ярені до боже­віл­ля, руйнували місто і рубали свою невинну братію роменців, палили їх будинки, забрали всю худобу, а те, що не змогли, знищили і привели до пустки.

 

 

А деякі слабі і немічні люди, що залишились, ще довго вешталися біля своїх погребів між обгорілими колодами та снігами, біля могил предків своїх, а з часом покинули місто та покопали собі окремо погреби, далеко за околицею, що потім стало селом під цією ж назвою Погреби".

 

"Сулу в Ромні загатила тілько старшинами козацькими..." - пізніше писав про дії російської армії в Ромні Т.Г. Шевченко у "Великому льосі".

 

Вирізали майже все населення міста, врятувалися лише жителі навколишніх сіл, які втекли від розправи до так званих Вільних Хуторів (тепер с. Юнаківка та ін. Сумського району), де й осіли на поселення.

 

 

Відомо, що Петро І, дізнавшись про свавілля солдат і офіцерів у Ромні, наказав розслідувати "роменську конфузію". Головними обвинуваченими по "роменській справі" стали полковник Ветеранов і бригадир Фастман, які й спровокували своїх солдат на  мародерство. 4 січня, перебуваючи в Сумах, Петро І наказав винних у безчинствах: "Офицеров в Ромнах по розыску казнить смертю в страх другим, а рядовых, буде меньше десяти человек, то казнить третьего, буде же больше десяти, то седьмого или десятого". Відомий також інший вирок, виголошений Петром І винуватцям Роменської трагедії: "Которые офицеры и рядовые приличатся в роменских вещах, и тех послать к Ромну и там повесить".

 

 

Таким чином, факти незаперечно доводять хибність твердження радянських істориків про те, що "жители (роменці) встречали своих освободителей (російську армію) с чувством нескрываемого восхищения".

 

 

Війська Карла ХІІ та І.С. Мазепи повернулися до Ромен у січні 1709 року і перебували тут до квітня. Пізніше театр воєнних подій перенесли на територію Полтавщини...

 

 

Владислав ТЕРЕНТЬЄВ,

директор Сумського обласного краєзнавчого музею.
 
Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

Масляня
Масляня