Ромны. Romny. Ромни. інфо

In order to view this page you need Flash Player 9+ support!

Get Adobe Flash player

Ромни.інфо Вісті Роменщини БУВ ТВОРЦЕМ ПРЕКРАСНОГО…
БУВ ТВОРЦЕМ ПРЕКРАСНОГО…
Вісті Роменщини
Вівторок, 17 січня 2012, 22:29      Ромни, Сумська область
Микола Петрович Самохін народився у 1943 році в с. Перекопівка в селянській сім’ї. Все життя прожив на рідній Роменщині, де і пішов у вічність 4 листопада 2009 року. 
З дитинства в його родині прищеплювались бережливе ставлення до господарства та всього навколишнього середовища, повага до праці. До мистецтва його залучив учитель малювання Перекопівської школи В.Л. Пивоваров. Поступово захоплення переросло в професію художника-оформлювача. Багато робіт присвятив рідному місту, брав участь у фестивалях районного масштабу, створив музей-майстерню матері-героїні О.А. Деревської, численні стенди в краєзнавчому музеї в Ромнах, музей-кімнату І. Кавалерідзе в Новопетрівці.
Важко уявити Роменщину без цієї талановитої людини. Бо кожен творчий захід, навчальне, музейне приміщення  були оздоблені його талановитими руками. Він був людиною рідкісної скромності, щедрої душі, неймовірної відповідальності, палав любов’ю до живопису. Його життєвий поклик – нести добро і красу, бути корисним суспільству. Через свої твори художник прагнув розкрити духовні скарби Роменщини, привернути увагу до людей, які вже стали віховою сторінкою української історії. Він присвячував свої численні екслібриси Т. Шевченку, Й. Дудці, Л. Полтаві, Є. Адамцевичу, І. Кавалерідзе, П. Калнишевському, Л. Бреус, Ф. Сахну, С. Шкурату…
М. Самохін присвятив своє життя мистецтву. Його персональні виставки проходили в провідних картинних залах Києва, Ромнах. Він брав участь у тематичних виставках Національної спілки художників України. Опанував олійний живопис, працював у різних техніках образотворчого мистецтва, таких досить складних, як графіка, книжкова ілюстрація. Брав активну участь у житті “Роменського земляцтва”, Роменського відділення Українського фонду культури, секції художників „Мистецька світлиця” в Києві.
Творчий дар Миколи Самохіна розкривався в численних творах, де вирувало життя, оживала історія українського народу. З особливою любов’ю він писав натюрморти. В романтичних трояндах, ромашках, волошках, бузку, дзві¬ночках промовляло його ніжне серце. Так сповнений творчого натхнення він створював світ прекрасного.
Слід назвати його програмні твори: “Жертва часу”, “Тяжко одному” (1968), “Товариші” (1969), “Дорога до лікарні” (1970), “Перший виліт” (1972); “Світанкові роси”(1974), “Свідок історії” (1985). Незважаючи на особливо сумну ноту цих полотен, відчувається бажання знайти вихід у важких випробовуваннях.
До історії українського народу Микола Петрович ставився з особливою відповідальністю, добре на ній знався і вмів бути гарним співбесідником. Досить уважно придивіться до таких картин, як: “Садиба в Качанівці” (1990), “Роменські вечори” (2000), “Ромен козацький” (2001), “Пам’яті Калнишевського” (2003), “Святодухівський собор” (2005), “Рідна хата. Вулиця Пушкіна” (2006), „Скіфські кургани” (2008). Дійсно, з них промовляє історія… Чимало творів М. Самохіна зберігається в Роменському краєзнавчому музеї, музеї-майстерні І. Кавалерідзе, Фонді культури України, “Сумському земляцтві” в Києві, численних приватних зібраннях.
Життя художника продовжується в шанувальниках його творчості. Пам’ять про прекрасного майстра пензля, людину, сповнену оптимізму та іскрометних планів на майбутнє, ми, його друзі-земляки, збережемо надовго.
Валентина ЄФРЕМОВА,
мистецтвознавець.
 
Вісті Роменщини
Тандем прес

Погода. Ромни

Календар

Випадкове фото

Виступ хору
Виступ хору