Ромны. Romny. Ромни. інфо

Вода є важливою складовою організму, необхідною для кровообігу, дихання, травлення та інших фізіологічних процесів. Людина складається з неї на 65%, втрата понад 10% може призвести до необоротних змін обмінних процесів і окремих функцій.

Доброякісна питна вода в достатній кількості дає змогу підтримувати на високому рівні здоров’я та санітарну культуру. Важливим є її хімічний склад. У природі живильна волога ніколи не зустрічається в чистому вигляді. Це універсальний розчин, що несе багато елементів, співвідношення яких залежить від складу водоносних порід та інших чинників. Коли ми говоримо про воду як про причину захворювання неінфекційної природи, маємо на увазі вплив хімічних речовин, кількість яких обумовлюється природними особливостями формування джерела водопостачання, техногенними або антропогенними факторами.

Багато залежить від сольового складу. Вода з підвищеною мінералізацією впливає на секреторну діяльність шлунка, порушує водно-сольовий баланс. Її жорсткість спричинює сумарний склад кальцію та магнію, з яких, до речі, й утворюється накип. Таке пиття сприяє розвитку сечокам’яної хвороби.

Дуже серйозна проблема – концентрація нітритів та нітратів у господарсько-питних джерелах. У артезіанських свердловинах такого не реєструється. Натомість ці небезпечні сполуки постійно виявляються в колодязях. Лабораторні дослідження 2009-2010 років довели, що вода з колодязів громадського користування  практично в кожному селі та в м. Ромни забруднена нітратами в середньому на 44,4-55,2%. В окремих населених пунктах виявлено значно більший відсоток. Основні причини цього полягають у внесенні в ґрунт мінеральних добрив, його забрудненні стічними водами, а також твердими побутовими відходами, недотриманні вимог санітарних норм при будівництві вигрібних ям, надвірних туалетів, місць утримання худоби.

При вживанні води з нітратами може виникнути небезпечна хвороба – воднонітратна метгемоглобінемія, особливо у новонароджених на штучному вигодовуванні. Заходи з покращення якості колодязної води в більшості випадків не забезпечують помітних зрушень. Тому необхідно будувати та розширювати водопроводи, використовуючи при цьому водоносні горизонти гарантованої якості.

Важливою складовою є фтор. Якщо протягом 10-20 ро­ків вживати воду, рівень фтористих сполук у якій перевищує 2 мг/дм куб., виникає флю­­ороз (болі, обмеження руху суглобів, прогресуюча деформація скелета). Нестача цього мікроелемента в раціоні призводить до карієсу зубів. У нашій місцевості даний показник у воді в межах допустимої норми.

Дефіцит йоду пов’язують зі збільшенням щитовидної залози, що небезпечно глибокими порушеннями центральної нер­вової системи та іншими орга­нічними ураженнями. Однак тільки вода не забезпечить потребу організму в ньому, необхідне різноманітне харчування.

Наявність у воді великої кіль­кості заліза погіршує її смакові якості. Наукові дані свід­чать, що це нешкідливо для здо­ров’я. Однак все-таки вона може стати непридатною для пиття. При понад 1 мг/дм куб. цього елемента вода набуває в’яжучого присмаку. Вміст заліза не повинен перевищувати 0,2 мг/дм куб. Крім того, при перевищенні цього показника водопроводи заростають залізодефіцитними бактеріями. На Роменщині залізо в артезіанських водах – величезна проблема, що призводить до швидкого зносу мереж. Так, у м. Ромни в 2009 році виникло 135 поривів, у 2010 - 138, у населених пунктах відповідно 58 та 62. Саме тому необхідно якнай­швидше закінчити будівництво станції знезалізнення води на Процівському водозаборі.

Якість води сільських водопроводів з кожним роком погіршується. Ті з них, що залишилися без господарів, екс­плуатуються без лабораторного контролю. Тому вода негарантованої якості споживається населенням і використовується на об’єктах різного при­значення (школи, дитсад­ки та ін.).

Існує ще одна дуже важлива проблема. Після припинення експлуатації об’­єктів сільсь­ко­го господарства в районі залишилися без господарів й близь­ко 132 артезіанських свердловин. Вони перетворилися на джерела забруднення водоносних горизонтів.

Порушення тих або інших санітарних правил як при ор­ганізації водопостачання, так і в процесі експлуатації водопроводу може спричинити катастрофу. Ймовірні масові й тяжкі наслідки порушення здоров’я громади пов’язані з можливіс­тю переносу збудників кишкових інфекцій. Через воду передаються холера, черевний тиф, сальмонельоз, дизентерія, туляремія, бруцельоз, вірусний гепатит А, ротавірусний ентерит. У джерелах водопостачання не­рідко виявляються віруси полі­омієліту, адено- та ентеровіруси. Натомість епідеміоло­гічний аналіз інфекційної захворюваності населення в м. Ромни та Роменському районі за останні роки благополучний, ситуація керована. Проте випадки кишкових інфекцій, дизентерії, ентероколітів, вірусного гепатиту А реєструються. То­му завжди є загроза потрапляння збудників у питну воду. Враховуючи вищевикладене, бажано вживати кип’ячену во­ду.

Варто згадати й про проблему нераціонального використання питної води. Тільки при несвоєчасній ліквідації аварійних ситуацій її втрати складають 20%. Населення не використовує іржаву воду, скидає в каналізацію, це також втрати. Дехто вважає водопровідну воду технічною й також використовує не за призначенням. Насправді це питна вода. Таким чином виснажуються водоносні горизонти.

За порушення вимог Зако­нів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про захист на­се­лення від інфекційних хвороб» протягом минулого року накладено 13 штрафів на посадових осіб. Винесено 24 постанови головного державного санітарного лікаря про припинення ек­сплуатації водопроводів, 62 – колодязів громадського корис­тування.

Дбайте про найбільше багатство – власне здоров’я, яке залежить від якості питної води.

Олександр ОРЛОВ,

санітарний лікар