In order to view this page you need Flash Player 9+ support!
Ягода-суниця, ягода-цариця |
Вісті Роменщини |
Четвер, 21 липня 2011, 13:00 Ромни, Сумська область |
Якщо в радянські часи кукурудзу називали королевою, горох – царем, то нині смачну, соковиту, яскраву ягоду суницю заслужено можна назвати царицею. Бо ж вона делікатес, незамінний продукт харчування. Вирощують цю культуру здебільшого на присадибних ділянках. Проте знайшлися хлопці-молодці, які виробництво ягоди поставили на широкий конвеєр. Під селом Хмелів облюбували поле, де був старий бригадний двір, водонапірна башта, і почали господарювати. Усі четверо – Дмитро Самохвалов, Анатолій Фоголь, Микола Цвільов, Віталій Осадчий – випускники Сумського національного аграрного університету, агрономи. А підприємець Дмитро Самохвалов закінчив ще й економічний факультет, замахнувся на аспірантуру. Пройшов курс навчання. Але на захист дисертації не пускають сезонні роботи. Обрав він хліборобську професію не випадково, бо ж батько Микола Іванович – знаний на Роменщині агроном, нині займається фермерством. Пройшов у нього школу (за кермом трактора) і Дмитро Миколайович. Молоді спеціалісти і господарюють по-новому. На плантаціях суниці використовують систему крапельного зрошення, впроваджують нові сорти, передові технології. Інакше й бути не може, бо за дідівськими методами, із сапкою сьогодні конкуренції на продовольчому ринку не складеш. – Спочатку посадили суницю на – Жаль. Це негативно вплине на ваш бізнес, – щиро співчуваю. – До цього ми, як і всі, хто займається сільгоспвиробництвом, готові. Ризики є. Тому вирощуємо і садивний матеріал на реалізацію - саджанці яблуні, груші, малини, смородини, обробляємо На перспективу плануємо зайняти – Плани хороші. А звідки надійдуть кошти? Кредитами користуєтеся? – На жаль, із сільгоспвиробниками банки співпрацюють неохоче, можуть дати 10-15 тис. грн. Однак нам потрібно більше. Позичаємо у родичів, знайомих і розвиваємо виробництво. Як і всі підприємці, стараємося працювати на прибуток. Приємно й те, що люди дякують за суниці, посадковий матеріал. Відчуваємо, що робимо добру справу. Мій знайомий, збираючи на плантації ягоди у відро і періодично кидаючи суниці в рот, багатозначно мовив: “Молодці хлопці! За такими майбутнє і сільськогосподарського виробництва, і всієї України”. Краще не скажеш. Тоді, коли немало молодих людей байдикують, або ж їздять у далеке та близьке зарубіжжя на сумнівні заробітки, ці чотири спеціалісти відкрили власну справу. Заробляють самі, дають роботу людям, поповнюють запаси продовольства регіону. Що можна додати? Хай щастить на їхньому життєвому і трудовому шляху. Микола ЛАВРИК |