In order to view this page you need Flash Player 9+ support!
Парк на межі вимирання |
Вісті Роменщини |
Субота, 26 березня 2011, 00:00 Ромни, Сумська область |
Місто Ромни – чудове за географічним витвором і рукотворним. Цим ми, сучасники, завдячуємо нашим предкам – мудрим містобудівникам, архітекторам, які свого часу подбали, щоб древній Ромен був вічно молодий, радував навесні і влітку буйноцвіттям каштанових свічок. Ромни – єдине місто в Україні, яке має бульварний тип вулиць. Не випадково творчі люди його називають Києвом у мініатюрі, якщо дивитися з південного в’їзду. Ромни – чи не єдине в Україні містечко аналогічного рівня, що має свій гімн, тобто “Роменський вальс”, автор якого наш земляк, відомий письменник Олександр Шугай. А ще Ромен має неординарний парк, який заслужено свого часу одержав високе імення Т.Г. Шевченка. Його присвоюють не всім. Свідченням цього є й документ, де говориться, що серед аналогічних міст України деревонасадження зроблено у зручному місці, а їх кількість і породи відповідають всім екологічним нормам. Сьогодні, на жаль, маємо невтішну картину стосовно утримання цього “оазису”. Прогулюючись якось з онуками в парку, я нарахував понад сотню пеньків. Дерева зрізані, звичайно, як аварійні, але ж нового не посаджено жодного. Взимку, пам’ятаю, була тут лижня. Дорослі й діти активно відпочивали. Проходили навіть уроки з фізичного виховання. Тепер такої лижні немає, як і лиж у навчальних закладах. Повернуся знову до дерев. Більшість із них мають “солідний вік”. З часом самі поваляться або ж санітарна вирубка допоможе оголити парк. Одним словом, це “вогнище” культури на межі загибелі. Мимоволі виникає запитання: “Чи ж планує міська влада зробити хоча б щось для збереження парку?” До речі, 2011 оголошено Роком насадження лісів. Певне, це стосується й парків. А якої думки ви, мої земляки-роменці? Володимир МЕЛЕШКО, ветеран праці, природолюб. |