Ромны. Romny. Ромни. інфо

Тривалий час я працювала у міському відділі освіти завідуючою методичним кабінетом. Немало довелося пережити, побачити, почути обіцянок і відчути на собі їх невиконання. Однак ніколи не було такого відчаю, безнадії і зневіри, як нині.

Нерідко в думках повертаюся у 2004-й, коли на Майдані нам обіцяли заможне і щасливе буття, і постає питання: "Чи про таке щастя ми мріяли?" Знецінення національної валюти, зупинка заводів, закриття фабрик, масове безробіття, криміналізація суспільства, всеохоплююча корупція, продаж­ність правоохоронних органів, загальна аморальність, безвідповідальність, духовне виродження - це все наше сьогодення. Ми так і не дочекались обіцяної від Юлі тисячі, безробітні, що стоять на обліку у центрі зайнятості населення, втратили тримісячну допомогу, бюджетникам заморожена зарплата. Будівництво, банки, гривня - у нас постійно щось руйнується, а депутати вже полюють на людей, почуваючись справжніми господарями життя.

Соромно, що сьогодні з Україною як великою слов’янською державою вже не рахуються ні в Європі, ні в світі. Ті, хто за кордоном щиро радів "помаранчевій демократії", тепер також у смутку і розчаруванні.

І, як виправдання, на весь голос з телеекранів заяви "помаранчевих" про те, що їм хтось заважає працювати - то Росія, то Америка, то коаліція, то опозиція, то нафтові компанії. Однак нам від того не легше.

І вкотре постає питання: "Кого ж ми обрали? Де обіцяна Європа, де 1 мільйон робочих місць, де боєздатна україн­ська армія, чи безпечно жити в Україні, чи влада, як обіцяли, працює для людей?

Отже, мої дорогі співвітчизники! Обираючи, варто думати, адже наше власне життя надто коротке для "експериментів". Ми повинні використати свій шанс і об'єднатися навколо найгуманнішої національної ідеї: "Україна для людей!".

Я сподіваюсь на Віктора Януковича. Це сильна людина, він дотримується слова, він уміє працювати, він об'єднає Україну!

Лідія Міницька, 

пенсіонерка.