In order to view this page you need Flash Player 9+ support!
Даєш 200-й! |
Погляд |
Четвер, 11 серпня 2011, 13:50 Ромни, Сумська область |
У нашої газети цей випуск ювілейний – 200-ий! Ми впевненими кроками йшли до цієї цифри, були у нас труднощі, непорозуміння з боку окремих читачів, подяки від прихильників, сенсаційні та ексклюзивні публікації і багато чого іншого. Звісно ж, ми не збираємося зупинятися на досягнутому, будемо завойовувати ще більшу аудиторію, друкувати іще більше цікавого і корисного для задоволення потреб наших любих читачів. Ми вирішили згадати, з чого ж усе починалося. За майже 4-річну історію «Ромни сьогодні» відбулося немало змін, у тому числі і редакторських. Зараз очолює видання молода й енергійна дівчина Яніна Ткачук. А до неї на цій посаді працював також молодий та активний Євгеній Даниленко. Незважаючи на те, що він родом із Недригайлова, все одно постійно був у курсі головних подій нашого міста й інформував про них читачів. Тому ми спілкуємося із, так би мовити, «батьком» нашого видання, з ініціативи якого все, власне, і починалося.
- Женю, як виникла ідея створити газету «Ромни сьогодні»? Колись до мене прийшов головний редактор районної газети Ігор Скрипченко і запропонував створити у Ромнах видання. Це ще взимку сталося. А перший випуск вийшов у вересні. Цьому передувало проведення домовленостей із магазинами та поштою щодо реалізації видання. Спочатку діяльності тираж становив 1200 екземплярів (зараз нас уже 2000).
- З якими труднощами довелося стикатися? На мою думку, якщо порівняти із недригайлівським ринком, у вас менше читають. Ми порахували, що у нас припадає 1 газета на кожних чотирьох мешканців, а у вас – на кожних десятьох. Виходить, що їх не цікавить життя міста і району, які б сенсації не відбувалися. Тут люди більш інертні до різних суспільних процесів. Це можна побачити і по занадто низькій явці на останніх виборах, складається враження, що роменці живуть осторонь від усього. Я не думаю, що це гарний показник. Це у старенькій Європі можна бути інертним, бо там все добре. А у Ромнах безліч проблем. Можливо, відстороненість від будь-яких проблем відображається і на добробуті мешканців міста.
- На початку існування газети за нею закріпилася репутація «жовтих сторінок», багато хто ображався на тодішні публікації. Я думаю, що «жовта» преса не є поганою. Фактично, не жовтими є лише офіційні матеріали, написані сухою публіцистичною мовою. Вся решта ЗМІ в тій чи іншій мірі є жовтими. Зрештою, народу хочеться читати не лише про позицію влади, а і про життя простих громадян. У цьому немає нічого поганого. Якщо моніторити ситуацію на загальнодержавному рівні, то найбільш рейтинговим виданням є повністю жовта газета «Факти і коментарі». У них на першій сторінці обов’язково є скандал, зрештою вона приносить непогані прибутки і є популярною на ринку преси.
- Як, на твою думку, змінилася газета за роки свого існування? Або, можливо, нам зараз треба над чимось допрацювати? Звісно, в кращу. Я думаю, тираж, що зростає, каже сам за себе. Особисто я додав би більше кричущих заголовків. Зараз газета стала толерантнішою, стриманою. Звісно, це моя власна думка.
- На початку роботи якими були твої амбітні плани щодо газети, її зростання? Хотілося зробити найкращу газету, найбільшу і найцікавішу. Проте, як мені здається, роменський читач ще не готовий до такого видання. На жаль, така журналістика не ціниться. Тобто зараз на ринку Ромнів більш затребувана рекламна інформація, а не журналістика по суті своїй.
- Ти за освітою не журналіст. Що тебе привело у цю сферу? Все склалося у силу обставин. Коли прийшов працювати у цей бізнес, то захопився справою і так усе закрутилося. Журналістика подобається тим, що це мені до душі, це творча професія, тут можна реалізувати свої ідейні задумки. Зараз я працюю у двох газетах: «Недригайлів сьогодні» та «Сумщина сьогодні». Хоча тепер мені цього вже мало. Є плани започаткувати телебачення. Є зацікавлені у цьому особи, які готові сприяти. Я думаю, було б цікаво створити ЗМІ у телесфері.
- Які у тебе стосунки із конкурентами? З усіма – чудові. Знайшов спільну мову і в Ромнах, і в Недригайлові, і в Сумах. Підтримую стосунки і з всеукраїнськими колегами, зокрема, з Аллою Мазур. Щодо конкуренції, то я вважаю, що вона повинна бути суто на сторінках газети: пишіть краще, шукайте цікавіші теми за інших. А в особистих взаєминах цього не повинно бути, все одно ми колеги.
Тетяна Єліна |