Ромны. Romny. Ромни. інфо

In order to view this page you need Flash Player 9+ support!

Get Adobe Flash player

Ромни.інфо
Активний погляд на життя
Понеділок, 15 лютого 2010, 14:57      Ромни, Сумська область

Сучасна молодь – яка вона? Це запитання складне і не має однозначної відповіді. Але без вагань можна стверджувати, що є люди, котрим хочеться допомагати підростаючому поколінню. Допомагати не фінансово, а морально, так би мовити, направляти на правильний шлях. І вся краса в тому, що це відбувається  не у формі повчань чи нецікавих лекцій, а на основі власного прикладу: коли все, що пропонується, підкріплюється особистими діями таких наставників.

Олександр Бойко народився у Ромнах і навчався у місцевій школі №5, але студентські роки провів у  Сумах, де і зараз займається активною молодіжною діяльністю. В обласному центрі він є заступником голови Сумського обласного комітету молодіжних організацій, співробітником Сумського міського центру дозвілля молоді, членом спілки української молоді та студентського братства Сумщини.

 

- Сашко, у чому насамперед полягає твоє завдання при спілкуванні з молоддю?

- Сучасна молодь дезорієнтована. Вона має гарний потенціал, але не завжди знає, як саме і де його застосувати. Хоча з іншого боку, сьогодні молоді люди є більш свідомими та краще орієнтуються у питаннях, пов’язаних з історією. Просто у них немає світоглядної позиції, яка б давала змогу використовувати знання, отримані в школі.

Взагалі, так склалося в ході розвитку нашої нації, що на важливих історичних етапах саме молодь брала на себе відповідальність за кардинальні зміни. Так відбувалося через те, що молоді люди керуються не прагматичними вчинками, а серцем. Якщо молодь відчуватиме відповідальність, то нестиме зміни. Вони вкрай потрібні нашому суспільству.

Я би сказав, що сучасна молодь не має ідейних лідерів, які би щиро дбали про неї. Я намагаюся робити те, що можу, і що мені вдається. Крім того, саме молодіжна політика є тією сферою, де зараз робиться найменше. Намагаюся прикладати зусилля, які дають реальні результати.

 

-         Чи можна говорити, що ти дійсно вплинув на чийсь світогляд?

Ну наприклад, у нас у центрі дозвілля молоді є дві справжні блондинки. В тому розумінні, що рівень інтелекту мають не дуже високий. Але під впливом заходів патріотичного спрямування вони почали вчити історію у школі. А ще є у нас «гопнік». Незважаючи на відповідний його статусу зовнішній вигляд, він став себе позиціонувати патріотом, і хоче показати свою національну свідомість. Тобто виходить, що під патріотичним крилом об’єднуються дуже різні підлітки, котрі по-різному проявляють свій патріотизм. Але  ж від цього їх позиція не втрачає свого значення. І хай це має якусь цікаву форму, або видається комусь дивним. Головне, що це щиро, ми нікого не змушуємо приходити на заходи, говорити українською або ходити у піші походи з ночівлею серед зими. Це – самостійне рішення, яке кожен приймає для себе.

 

- Переконаний, що самого лише бажання тут замало. Потрібна ще й певна матеріальна база.

Дійсно, фінансування зараз вкрай погане, на молодіжні програми виділяється  набагато менше грошей, ніж хотілося б. Хоча спочатку ми починали на самому ентузіазмі. Нам ніхто не платив, просто ми робили те, що нам подобається, і в чому є реальна потреба. Сьогодні ми залучаємо кошти не завдяки депутатам, які на час підготовки до виборів зайняті самолюбуванням. Частіше це певні особисті зв’язки та зарубіжні фонди. Чомусь легше домовитися із іноземцями, ніж з українцями. Чесно кажучи, на більшість наших заходів грошей треба не багато, головніше – знайти ентузіастів, котрі могли б організувати сам захід.

Зараз основна частина нашої діяльності зосереджена у центрі дозвілля молоді. Там збираються ті, хто мав досвід волонтерської роботи з підлітками і котрі принесли свої свіжі ідеї задля спільної мети – виховання повноцінних громадян України. Зокрема, я опікуюся патріотичним напрямком. Довгий час не було жодної концепції розвитку цього напрямку. Зараз трохи простіше. Як на мене, саме патріотичне виховання є основою самоідентифікації особистості. Серед конкретних заходів, проводимо вечорниці у народному стилі, кіноклуби, на яких обговорюємо побачені фільми, відвідуємо школи, університети, збираємо історичні матеріали про наш край.

 

- На твою думку, відсоток молоді, для якої ваші зусилля не будуть марними, високий?

На жаль, свідомої молоді вкрай мало. Більшість чомусь вперто хочуть занапастити своє молоде життя алкоголем, тютюном та наркотиками і не дбають про духовні цінності. Молодими людьми опікуються також культурні та освітні установи, але іноді це старі методи, які вже не працюють. З’явилися також різні громадські організації, які працюють з молодими людьми, але часто це подається через призму релігійних громад. А взагалі, робота з молоддю дуже корисна – ти пожинатимеш плоди того, що робиш, через певний час. І результат такої роботи обов’язково буде.

 

- Не секрет, що між громадськими організаціями часто існує конкуренція. І не завжди вона є здоровою. Як ти до цього ставишся?

За великим рахунком, конкуренція – річ корисна. Вона не дозволяє розслабитися і зупинитися на досягнутому. На мою думку, головним є те, що люди застосовують свої знання і вміння для благородної мети. Переконаний, що багато із тих, хто сьогодні відвідує наші заходи, у майбутньому буде вирішувати подальшу долю держави. Нехай навіть це звучить помпезно, але отримані знання їм знадобляться. Є такий вираз: «Хто не хоче будувати спортивні зали, у майбутньому будуватиме лікарні і тюрми».

У Польщі громадські організації знаходяться на тому рівні розвитку, коли мають велику суспільну вагу, їх думку враховують при розгляді важливих питань. Там організації справді зайняті соціальною роботою й існують не тільки на папері. У нас до цього ще не доросли свідомістю. Та й національна еліта тільки формується. Ті, хто себе так позиціонує, точно не національна, і точно не еліта.

 

Тетяна Івасин

 

Фото: Олександр Бойко. Хрест і меч одночасно – духовний символ