Ромны. Romny. Ромни. інфо

In order to view this page you need Flash Player 9+ support!

Get Adobe Flash player

Ромни.інфо Статті про місто Iллінський ярмарок - Сторінка 3
Iллінський ярмарок - Сторінка 3
Статті про місто
Субота, 16 серпня 2008, 09:00      Ромни, Сумська область
Головна статті
Iллінський ярмарок
стор. 2
стор. 3
стор. 4
Всі сторінки

 

Починаючи з 1824 р., тiльки за п'ять наступних рокiв товарообiг iллiнського ярмарку зрiс майже вдвоє. В сороковi роки минулого столiття вiн коливався в межах 9-12 мiльйонiв карбованцiв. Як бачимо, Україна була тим величезним ринком збуту, на який спрямовувалась основна маса мануфактурного виробництва. Лiтнiй iллiнський ярмарок поряд iз зимовим Хрещенським (проводився в iншому мiстi) виходять на перше мiсце в Росiйськiй iмперiї. Упродовж багатьох десятилiть роменський iллiнський ярмарок славився збутом саме росiйських товарiв. Так, у 1809- 1820 рр. на iллiнський ярмарок прибували купцi з Москви, Сер-пухова, Богородська, Шуї, Ростова, Суздаля, Переяслава - Залеського, Ярославля, Углича, Нижнього Новгорода, Арзамаса. Окрiм того, прибували також купцi з Одеси, Кишинева, Нахiчеванi, Сiмферополя, Марiуполя, Таганрога... Про чисельну перевагу в роменськiй ярмарковiй торгiвлi того часу росiйських купцiв свiдчить i той факт, що в 1792р. iз 55 купцiв, що пiдписали прохання до царя про переведення iллiнського ярмарку за межi мiста, сорок були росiйськими. Додамо ще, що новi торговi ряди, котрi незабаром з'являються на ярмарку, - це Московський i Суздальський. iз 245 купцiв, що прибули з товарами на iллiнський ярмарок 1834 р., 153 були з росiйських губернiй.

Роль посередникiв на iллiнському ярмарку, як i по iнших українських ярмарках, вiдiгравали київськi, житомирськi, бердичiвськi євреї. Серед купцiв, котрi привозили свої товари на роменський iллiнський ярмарок, варто згадати вiрмен, що торгували кавказькими тканинами, перськими килимами, металевими виробами горцiв, винами. До Ромен приїздили у незначнiй кiлькостi кримськi татари i караїми з фруктами, винами, тютюном. В минулому значну групу становили купцi з Польщi, але з часом їх ставало дедалi менше. З Воронезької губернiї, Дону й Уралу надходила риба i рибнi продукти. iз заводiв Харкiвської, Київської i Подольської губернiй- цукор. Предметами дрiбного торгу були полотно, льон, мед, вiск, сало, масло, олiя, шкiра, пух... iноземнi купцi купували в Ромнi вовну, хутро i коней. Торговi люди iз захiдного краю, з Бесарабiї, Криму, Грузiї i Астраханi - полотно, хутро, паперовi й полотнянi вироби росiйських фабрик i заводiв. Численна армiя купцiв, що постiйно торгували в мiстах, мiстечках i селах Полтавської, Чернiгiвської, Могилiвської, Вiтебської, Смоленської, Курської, Харкiвської i Київської губернiй, купували на iллiнському ярмарку тканини, чай, цукор, балик, iкру, рiзноманiтнi бакалiйнi товари, галантерею, винограднi вина, залiзо i залiзнi вироби, прикраси. Цiкавий опис роменського iллiнського ярмарку 1846 р., часу його найбiльшого розквiту, належить тодiшньому керуючому державним майном Полтавської губернiї М. Арандаренку: "В даний час Ромен досить велике мiсто, розбудоване хоч i невеликими, але зручними для розмiщення численної маси народу, що тимчасово прибуває сюди, будинками, складами, сараями, лавками. Його широкi вулицi й просторi площi дають простiр людському руховi та розмiщенню товарiв. Все це становить прекрасну зручнiсть для такої багатої торгiвлi, яка ведеться на iллiнському ярмарку. Навколишнi села, на р. Сула: Засулля, Герасимiвка, Плавинище, Оксютинцi, Процiвка, на р.Ромнi: Коржi, Лозова на притоцi, Овлашi, Редьчини хутори на вiдстанi вiд одної до трьох верст вiд мiста, не лише служать йому допомогою в примiщеннях для приїжджих, але жителi цих мiсць, займаючись городництвом i приготуванням їжi для простого люду, постачають ярмарок городиною i продуктами". Поряд iз цим селяни Роменського i навколишнiх Гадяцького, Прилуцького, Конотопського, Лебединського, Сумського i Путивльського повiтiв постачали ярмарок сiном i вiвсом. Десятки тисяч возiв сiна i десятки тисяч четвертей вiвса щорiчно з'їдав ринок i нiколи не було випадку, щоб їх не вистачало або були на них занадто високi цiни.

Як засвiдчують полiцейськi вiдомостi, в мiсто приганяли до 140 тисяч голiв великої рогатої худоби, коней, кiз, овець, свиней. Число ж торгового люду, за тими ж даними, перевищувало 120 тисяч чоловiк. Для порiвняння нагадаємо, що в тi роки населення Ромен сягало лише шести тисяч чоловiк. "Тисячi вiзникiв на волах i конях з Роменського й iнших повiтiв, що оточують його, - свiдчить там же М. Арандаренко, - в будь-який час задовольняють потреби iллiнського ярмарку. В 1846 роцi, маючи по службi доручення перекинути значну масу хлiба з Полтавської губернiї до Псковської через неврожай, який там був у той час, звернувся я на iллiнський ярмарок для того, щоб найняти вiзникiв. Бажаючи знати, яке їх число прибуло в мiсто для вiзництва, запитав про це мiську полiцiю. За її вiдомостями, в той день було в мiстi тих вiзникiв i чумакiв, якi подали письмовi документи, 22 тисячi чоловiк". iллiнський ярмарок, в торговому вiдношеннi охоплюючи величезнi територiї в Полтавськiй, Чернiгiвськiй, Могилiвськiй, Вiтебськiй, Смоленськiй, Курськiй, Харкiвськiй i Київськiй губернiях, давав рух упродовж березня-серпня до 1100 великим i малим ярмаркам в мiстах, мiстечках, селах i значних хуторах, якi вели торгiвлю тими товарами, що закуповувалися на iллiнському ярмарку або спецiально для нього.

Про велике значення iллiнського ярмарку свiдчить уже той факт, що, варто було роменцям викликати лише невелике збiльшення одного зi своїх допомiжних ярмаркiв, як через це змушенi були припинити своє iснування два великi ярмарки в Сумах i Нiжинi. iллiнський ярмарок, безперечно, вiдiгравав величезну роль у розвитку торгiвлi на Українi, змiцненнi економiчних зв'язкiв України з Росiєю, Кримом, Бiлорусiєю, країнами Сходу i Захiдної Європи. У свою чергу, ярмарок наклав певний вiдбиток на всi сфери життя самого мiста, сприяв розвитку будiвництва в ньому, промислового виробництва, культури. Прибуток вiд лавок в основному одержували їх власники. Але з перенесенням iллiнського ярмарку за межi мiста частка прибутку мiської скарбницi зросла, бо мiськiй думi стали належати мiсця, що рiвнялися 24 лавкам. Мiська дума одержувала прибутки вiд використання малого гостиного двору, особливо ж вiд винного вiдкупу. Якщо взяти за вiдправну точку 1817 р., коли в цiлому мiсто одержало громадського прибутку близько 30 тисяч карбованцiв, то тiльки за 48 рокiв iснування iллiнського ярмарку на новому мiсцi через руки мiської думи пройшло пiвтора мiльйони карбованцiв. i. Курилов у своїх спогадах про iллiнський ярмарок, що були видрукуванi в липневiй книжцi журналу "Киевская старина" за 1893 р., згадував про той перiод, як про золотi часи мiста. Всi в Ромнi жили за рахунок прибуткiв, одержуваних пiд час iллiнського ярмарку. Приїхавши до Ромен, кожен покупець мав за звичай з'явитися до будинку мiського голови i полiцмейстера з хлiбом-сiллю i принести чи то кращий сувiй полотна, чи грошi, чи якийсь iнший подарунок. Про членiв мiської думи та iнших осiб, що займали рiзнi посади, Курилов, зокрема, говорив: "Скiльки в старi часи збиралося пiд час iллiнського ярмарку за мiсця на ярмаркових площах в мiський прибуток i рахунку їм, здається, нiхто не знає. Це був справдi золотий час i роменським жителям, i думi; золото i срiбло так i текло рiкою в повному розумiннi цього слова: паперових грошей же тодi було досить мало"". Великий прибуток мали i тi мiщани, чиї будинки були розташованi поблизу iллiнського ярмарку: деякi власники будинкiв поселяли в себе по п'ятдесят-вiсiмдесят чоловiк, котрi прибули на ярмарок. Тiльки за харчi з них брали по карбованцю в день, а за квартиру плата бралась окремо. По закiнченнi ярмарку господарi будинкiв, як правило, отримували подарунки. Заробiток мали i бiднiшi роменцi - ремiсники, селяни. Однi з них пекли хлiб i варили рiзноманiтнi страви, якi виносили по кiлька разiв на день на кiнну площу i продавали, iншi робили квас, продавали овочi й фрукти. Мiськi ремiсники також ставили тимчасовi балагани i займалися ремонтом i пошиттям нового взуття та одягу.



 
Вісті Роменщини
Тандем прес

Випадкове фото

2
2